Міопія – це захворювання, при якому фокус зображення знаходиться перед сітківкою (тобто не потрапляє на неї), внаслідок чого людина не може чітко розрізнити предмети на дальній відстані.
Причини міопії
Ця проблема виникає при невідповідності довжини очного яблука та оптичної сили ока. Зображення, проходячи через внутрішні середовища очі, потрапляють не на сітківку (як має бути в нормі), а перед нею, внаслідок чого людина бачить предмет розмитим, нечітким.
Таким чином, безпосередніми причинами розвитку захворювання є:
- Збільшення передньо-заднього розміру очного яблука
- Зміна в оптичній системі ока (так званий рефрактерний тип)
Сприятливі фактори розвитку:
- Спадкова схильність
- Підвищені зорові навантаження
- Зміни у склері (слабкість склери)
- Підвищений очний тиск
- Слабкість акомодації
- Загальне ослаблення організму
Симптоми
При розвитку у людини міопії з’являється два основні симптоми:
- Погіршення бачення предметів, що знаходяться вдалині.
- Контури предметів з відривом виглядають розмитими, нечіткими.
При цьому, діагностичним критерієм наявності саме міопії може послужити наступний тест: при примружуванні очей, річ набуває чітких меж і стає добре помітною. Це відбувається в результаті примусового підтягування зображення до сітчастої оболонки. Слід зазначити, що читання книг або розгляд предметів поблизу не завдає дискомфорту, тому що людина при цьому бачить добре. На якій відстані людина зможе чітко обрис речей, залежатиме від виразності захворювання. Так, наприклад, за тяжкого ступеня, вже на відстані кількох метрів контури будуть нечіткими.
До перерахованих вище симптомів можна додати ще кілька: спотворення, двоїння предметів, що здаються вигнутими прямі лінії. Однак ці ознаки виникають тільки в тому випадку, якщо міопія поєднується з астигматизмом, що часто зустрічається.
А що ж відбувається усередині очного яблука?
У міопічному оці відбуваються серйозні зміни, які клінічно можуть спочатку не проявляти себе, але можуть призводити до важких наслідків.
До цих ознак можна віднести такі:
- Розвиток міопічного конуса
- Розвиток макулопатії, що включає лакові тріщини, геморагії, тракційну макулярну шизу та хоріоїдальну неоваскуляризацію.
- Розвиток хоріоретинопатії
Розвиток міопічного конуса
Розвиток макулопатії, що включає лакові тріщини, геморагії, тракційну макулярну шизу та хоріоїдальну неоваскуляризацію.
Розвиток хоріоретинопатії
Лакові тріщини при міопії
Лакові тріщини з’являються, коли передньо-задній розмір очного яблука стає більше 26,5 мм. Вплив на гостроту зору вони надають лише тому випадку, якщо фовеола втягується у процес. Під мікроскопом лакові щілини є різними по ширині лінії жовтуватого кольору, розташовані в глибоких шарах сітчастої оболонки. Лакові тріщини часто маскуються під геморагіями округлої форми, утворенню яких самі й сприяють. Геморагії на кшталт лакових тріщин можуть погіршувати видіння, якщо зачеплена фовеолу. Хоріоїдальна неоваскуляризація проявляється появою НВМ (неоваскулярної міопічної мембрани). Найчастіше вона утворюється у працездатних людей із високою вираженістю захворювання. При цьому спостерігатиметься прогресування хвороби та здатності бачити, на додаток до цього можуть виникнути метоморфопсії (спотворене сприйняття). Усе це закономірно веде до несприятливого прогнозу хвороби загалом. Під мікроскопом це виглядає як невеликі крововиливи, які швидко рубаються.
Макулярна шиза розвивається в 16-34% випадків у людей, які страждають на короткозорість, проте процес цей досить стабільний і, як правило, на гостроту зору не впливає.
Ступені міопії
За найбільш поширеною класифікацією виділяють 3 ступені захворювання (за кількістю діоптрій):
- слабка – менше 3,0 D
- середня – від – 3,25 до -6,0 D
- висока – більше 6,25 D
Міопія слабкого ступеня
I ступінь відповідає слабкій короткозорості. Вона характеризується подовженням осі ока на 1 мм. При міопії слабкого ступеня обох очей людина добре бачить усі зображення, які розташовані поблизу, а далекі предмети бачить не зовсім виразно.
Міопія середнього ступеня
II ступінь рівносильна короткозорості середньої тяжкості. У цьому випадку збільшення передньо-заднього розміру ока становить від 1 до 3 мм. При розвитку в людини другого ступеня хвороби, у неї страждає не тільки зорова здатність, а й судини сітківки: вони стоншуються і розтягуються. Розвивається дистрофія сітківки. Клінічно це буде проявлятися різким зниженням гостроти зору в далечінь, а чітке бачення залишається на відстані не більше 20-30 см.
Міопія високого ступеня
III ступінь відповідає високому. За такої запущеної стадії хвороби в оці відбуваються дуже серйозні зміни. Так, сітчаста оболонка сильно стоншується, як і судинна оболонка. Це призводить до того, що через неї просвічується склеральна оболонка.
Клінічно це виявлятиметься тим, що людина буде надзвичайно погано бачити. Він зможе бачити чітко на відстані всього 5-10 см, а значить зможе розрізнити лише пальці на
відстані витягнутої руки, а читання взагалі буде утруднено.
Хибна короткозорість
Цей різновид захворювання по-іншому називається спазмом акомодації. Вона виникає внаслідок тривалого зорового навантаження поблизу. Справа в тому, що циліарний м’яз, що відповідає за зміну кривизни кришталика, скорочується при розгляді предметів поблизу і розслабляється вдалині. Якщо процес розслаблення цього м’яза порушено, то людина перестає добре бачити вдалину. Однак це не органічна причина, а функціональна, і вона легко коригується спеціальними вправами для очей. Другу назву спазм акомодації отримав через свою симптоматику та через те, що якщо такому пацієнту дати подивитися через мінусове скло, зображення стане знову чітким.
Ускладнення
Міопія – це серйозна патологія, яка може призводити до ряду небезпечних ускладнень. Пов’язано це з тим, що в основі механізму розвитку хвороби лежить збільшення розміру ока, а отже, відбувається вплив на всі його оболонки, структури та судини. Найчастіше, звичайно, вони розвиваються на тлі високого ступеня короткозорості.
Відшарування сітківки
- Відшарування сітківки
- Сліпота
- Дистрофія сітчастої оболонки
- Ускладнена катаракта
- Дистрофія гратчаста
- Пляма Фукса
- Деструкція склоподібного тіла
- Дистрофія на кшталт «сліду равлика»
Лікування короткозорості
На сьогоднішній день існує велика кількість як безопераційних способів лікування хвороби, так і хірургічний варіант вирішення проблеми.
Розглянемо докладніше кожен із них.
Корекція зору оптичним методом
Окуляри
Це найпопулярніший спосіб корекції короткозорості на сьогодні. Справді, він дешевий, доступний, безпечний та простий. За рахунок надягання мінусового скла відбувається відсування зображення на сітківку, внаслідок чого воно стає чітко помітним. Серед мінусів цього методу слід зазначити, що окуляри порушують просторове сприйняття, обмежують бічний зір, не доводять бачення до 100%, часто брудняться, пітніють, а деяким просто не подобається їх носити. Крім того, якщо окуляри підібрані невірно або зір погіршився, а окуляри не були замінені, очі перебуватимуть у стані постійної напруги, що призведе до прогресування захворювання.
Контактні лінзи
Даний метод є дуже популярним через те, що створює менше незручностей, ніж при носінні окулярів. Зір у них краще, не порушується бічне та просторове сприйняття речей. Однак і тут не обійшлося без мінусів. Найчастіше носіння лінз викликає алергічні реакції, і навіть інфекційні ускладнення. Процес їх надягання та зняття найчастіше завдає дискомфорту.
Ортокератологічні лінзи
Це дуже поширений спосіб корекції. Є застосуванням спеціальних лінз, які потрібно одягати на ніч і знімати вранці. При цьому рогівка за ніч ущільнюється, що дозволяє ходити без обмежень. Найбільш поширений серед осіб, які активно займаються спортом.
Лазерна корекція
Це дуже популярний у сучасному суспільстві та безпечний спосіб корекції зору. Після лазерної корекції не потрібно носити окуляри або контактні лінзи. Операція проводиться на рогівці, коли за допомогою лазера зменшують її оптичну силу (тобто силу заломлення променів). В результаті зображення трохи розсіюється і потрапляє прямо на сітківку.
Тут виділяють два основні методи:
- Супер Ласік – “золотий стандарт” у лікуванні короткозорості. При цьому способі корекції враховуються індивідуальні параметри пацієнта, а в результаті лікування наближається зір до ідеального.
- Фоторефракційна кератектомія (ФРК) – проводиться у разі наявності протипоказань до попереднього методу або при неважкій міопії.
Хірургічний метод лікування короткозорості
Операція – це крайній захід, який зможе допомогти людям з найважчою вираженістю хвороби, оскільки лазерна корекція не проводиться при мінусах більше – 15 діоптрій. Окуляри для таких пацієнтів теж не найкращий варіант, тому що скло знадобиться занадто товсте.
Виділяють два види операцій: - Установки ІОЛ замість власного кришталика. Суть операції полягає в тому, що кришталик видаляють, а на його місце поміщають інтраокулярну лінзу. Цей перевірений роками метод здатний вилікувати короткозорість будь-якої тяжкості.
- Факічні лінзи. При цій операції свій кришталик залишається на місці, а перед ним або безпосередньо на нього поміщають спеціальну лінзу, яка коригує зір і повертає зображення на сітківку. Цей метод менш поширений і не має віддалених результатів
Профілактика міопії
- Правильний режим освітлення. Припускає, що зорові навантаження можна виконувати тільки при хорошому денному освітленні або за допомогою настільної лампи, світло від якої падає з лівого боку.
- Перерви у зоровій роботі. Означає, що зорове навантаження обов’язково має чергуватись з періодами відпочинку для очей.
- Обмеження фізичного навантаження. При міопії понад – 3 діоптрії, існує обмеження по підняттю ваг, а також стрибків та деяких інших видів фізичної
- активності. Найкраще вибирати біг та плавання для таких пацієнтів.
- Гімнастика для очей. Через 30-40 хвилин зорової активності бажано проводити спеціальні вправи.